Ретинований зуб — це зуб, який повністю сформувався в кістці, але так і не вийшов у порожнину рота або показався лише частково. Найчастіше так поводяться зуби мудрості та верхні ікла, рідше — другі премоляри. Людина може роками не знати про такий зуб: він не болить, у дзеркалі його не видно, а виявляють його випадково на знімку перед ортодонтичним лікуванням.
Сама лише ретенція ще не означає операцію. Але зуб, що впирається в корінь сусіднього або тисне на кісткову стінку, з часом створює тихий осередок запалення, зміщує сусідні зуби й заважає вирівняти прикус. Що робити далі — видаляти, виводити в зубну дугу чи спостерігати — вирішує лікар після огляду та знімка, а не сам факт того, що зуб «не прорізався».
Прорізування — це рух зуба вздовж заданого коридору. Якщо коридор зайнятий або зуб від початку розташований під кутом, він зупиняється на півдорозі. Причин зазвичай кілька:
Окремо стоять зуби мудрості: вони прорізуються останніми, приблизно у 17–25 років, і часто вже не мають куди йти. Тому саме вони найчастіше залишаються ретинованими або напівретинованими — коли над яснами видно лише частину коронки.
Клінічного огляду тут недостатньо: лікар бачить лише те, що над яснами. Базове дослідження — панорамний знімок, а в складних випадках 3D-томографія.
На томограмі видно те, що визначає весь план: у якому напрямку лежить зуб, скільки в нього коренів і як вони вигнуті, наскільки близько проходить нижньоальвеолярний нерв, чи торкається зуб дна гайморової пазухи, чи є навколо нього розріджена кістка. Без цієї картинки будь-яке втручання перетворюється на здогад.
Знімок відповідає і на головне питання: чи цей зуб узагалі комусь шкодить. Спокійний, глибоко занурений і повністю закритий кісткою зуб без ознак запалення інколи залишають під наглядом і повторюють знімок через рік-два.
Є два протилежні сценарії, і вибір між ними — не питання смаку.
Виведення в зубну дугу має сенс, коли зуб функціонально потрібен — найчастіше це верхнє ікло у підлітка або молодої людини. Хірург відкриває доступ до коронки, ортодонт фіксує на ній тягу й місяцями поволі веде зуб на його місце. Це довга спільна робота, і вона можлива лише при сприятливому положенні зуба.
Видалення обирають, коли зуб не має функціонального сенсу або вже шкодить: лежить горизонтально, руйнує корінь сусіда, оточений запаленням. Частіше за все це зуби мудрості, і тоді видалення ретинованого зуба планують як окрему хірургічну процедуру з розрізом і доступом до кістки.
Операцію виконують під місцевою анестезією. Лікар відкидає невеликий слизово-окісний лоскут, за потреби знімає тонкий шар кістки над зубом, часто розділяє зуб на фрагменти — так його виймають без надмірного тиску на щелепу — і накладає шви. Втручання триває зазвичай від двадцяти хвилин до години, залежно від глибини й положення зуба.
Перші дві-три доби — очікуваний період набряку: щока побільшена, відкривати рот трохи важко, може з’явитися синець. Це реакція тканин, а не ускладнення. Далі щодня стає легше, шви знімають приблизно за тиждень, а м’які тканини повністю закриваються за два-три тижні. Кістка на місці лунки перебудовується довше, кілька місяців, але це вже не відчувається.
Ретенція часто безсимптомна, але є сигнали, після яких відкладати огляд не варто:
Підлітковий вік — окремий привід перевіритись: якщо постійне ікло не з’явилося, коли сусідні зуби вже змінилися, шанс вивести його ортодонтично поки що є.
Ні, автоматичного показання до видалення немає. Якщо зуб повністю занурений у кістку, не тисне на корінь сусіда і навколо нього немає ознак запалення, його інколи залишають під спостереженням із контрольним знімком. Рішення лікар ухвалює за томограмою, а не за самим фактом ретенції.
Це не швидкий процес: від відкриття доступу до моменту, коли зуб стає на місце в дузі, зазвичай проходить від кількох місяців до року, іноді довше. Темп залежить від глибини залягання зуба, його нахилу й віку пацієнта. Точніші орієнтири ортодонт дає після знімка.
Дискомфорт після такої операції більший, ніж після звичайного видалення, бо був розріз і робота з кісткою. Найчутливіші перші дві-три доби, далі відчуття спадають. Лікар заздалегідь розписує схему знеболення й догляду за лункою — самостійно підбирати препарати не варто.
Холод на щоку короткими підходами в перші години, спокій без фізичних навантажень, їжа м’яка й не гаряча. Не полоскати рот активно і не тягнути згусток із лунки, не курити, не гріти обличчя. Якщо набряк і біль наростають на третю-четверту добу — це привід зателефонувати в клініку.
Для рекомендацій щодо діагностики та лікування необхідна консультація лікаря. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.
Для рекомендацій щодо діагностики та лікування необхідна консультація лікаря. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.
Для рекомендацій щодо діагностики та лікування необхідна консультація лікаря. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.
